ІІ. Організація надання та заходи першої медичної допомоги.

Перша медична допомога - це комплекс найпростіших медичних заходів, що виконуються на місці ураження,  переважно у порядку само - і взаємодопомоги особовим складом аварійно-рятувальних формувань немедичного профілю, бригадами швидкої медичної допомоги, лікарсько-сестринськими бригадами і медичними бригадами постійної готовності першої черги, з використанням табельних і підручних засобів.

Розглянувши навчальні питання, можна зробити висновок, що в Україні створена система санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій, яка забезпечує санітарне благополуччя населення в екстремальних умовах. Знання цих питань необхідні для проведення заходів з планування роботи системи охорони здоров’я, підготовки формувань і закладів Державної служби медицини катастроф і санітарно - епідеміологічної служби та створення резервів матеріально-технічних засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

Ліквідація санітарно-гігієнічних і епідемічних наслідків надзвичайної ситуації потребуватиме значних сил і засобів, у тому числі залучення до цієї роботи мережі лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

У планах переводу ЛПЗ на роботу в умовах суворого протиепідемічного режиму необхідно передбачити:

Спалахи особливо небезпечних інфекцій, а також інфекційних хвороб, природа яких не встановлена, потребують введення режиму карантину або обсервації на певній адміністративній території.

У разі виникнення надзвичайної ситуації, за розпорядженням територіального центру екстренної медичної допомоги здійснюється санітарно-епідемічне обстеження території і виявлення інфекційних хворих.

За вказівкою Державної надзвичайної протиепідемічної комісії в осередок катастрофи направляють спеціалізовані пересувні медичні формування із складу санітарно-епідеміологічної служби,а саме:

З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивним, несе загрозу не тільки на індивідуальному, але й на популяційному рівні.

З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивним, несе загрозу не тільки на індивідуальному, але й на популяційному рівні.

Розглянувши навчальні питання лекції, можна дійти висновку, що проведення лікувально-евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій являє собою занадто складний розділ медичного забезпечення населення, що вимагає від керівництва та особового складу Державної служби медицини катастроф чіткого знання і виконання спеціальних медичних і організаційних положень. Щоб у надзвичайно складних умовах надзвичайних ситуацій органи управління і особовий склад формувань і закладів  державної служби медицини катастроф могли  реалізувати ці заходи, забезпечити  відновлення трудових ресурсів держави, необхідно уміло організувати та чітко проводити систему цих заходів.

Серед постраждалих при стихійних лихах значну частину складають – діти. Їх відсоток від загальної кількості постраждалих коливається у межах 12-23 %. Тому при організації медичного забезпечення дітей треба враховувати ряд особливостей  протікання у них патологічних процесів  а саме:

-       1. У дітей виключається такий вид медичної допомоги, як само-та взаємодопомога, тому перша медична допомога надається насамперед дітям і при однаковому ступені тяжкості ураження вони мають перевагу перед дорослими як у осередку ураження, так і на етапах медичної евакуації;