Постраждалому з синдромом тривалого здавлення,  після звільнення його від компресії, необхідно зробити туге бинтування кінцівки «від центру до периферії», провести транспортну іммобілізацію та ввести знеболювальний засіб.

При раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання, наступає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання (штучну вентиляцію легень), то є шанс урятувати постраждалого. Штучну вентиляцію легень виконують різними способами; з них найрозповсюдженіший — «із рота у рот».

Ураження електрострумом виникають у побуті й на виробництві, найчастіше через порушення правил користування джерелами електроенергії; іноді трапляються ураження блискавкою. Проходження електричного струму викликає в організмі загальні й локальні зміни. Ураження відбувається тоді, коли людина виявляється увімкненою в електричне коло і струм про­ходить крізь неї в землю, а також під час дії індукційного струму. Тяжкість ураження залежить від сили струму, віку і стану здоров’я потерпілого. Мають також значення ступінь опірності тканин організму і навколишнє середовище. Так, електричний струм добре проходить крізь вологі тканини тіла і погано — крізь шкіру долонь і п’ят.

Відмороження — це пошкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур. Відмороження можливі навіть за температури вище 0°С, особливо при періодичних відлигах. До відмороження призводить тривале перебування у мокрому і тісному взутті, у нерухомому стані на холоді і у снігу, під холодним дощем. Найчастіше уражаються кінцівки, насамперед нижні.

Опіки виникають під дією високих температур. Опіки від світлового випромінювання, полум’я, окропу і гарячої пари називаються термічними, а від дії на шкіру і слизові оболонки сильних кислот і лугів, що спричиняють не тільки місцеве ураження, а й загальне отруєння організму, — хімічними.

Переломи кісток виникають внаслідок різких рухів, ударів, падіння з висоти, інших причин. Розрізняють закриті і відкриті переломи. При закритих переломах не порушується цілісність шкірного покриву, при відкритих — у місцях перелому утворюється рана. Най- небезпечнішими є відкриті переломи.

Найнебезпечнішим ускладненням ран є кровотечі, що безпосередньо загрожують життю постраждалих. Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Кровотечі бувають зовнішні (артеріальні, венозні, капілярні) та внутрішні (паренхіматозні).

Раною називається пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибоких тканин, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору.

Рани бувають: вогнепальні, різані, рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розчавлені.

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя постраждалому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

Якнайшвидше надання першої медичної допомоги має вирішальне значення для врятування життя постраждалого і подальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу надають дітям і тим постраждалим, які можуть загинути, якщо не допомогти їм вчасно.