Відмороження — це пошкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур. Відмороження можливі навіть за температури вище 0°С, особливо при періодичних відлигах. До відмороження призводить тривале перебування у мокрому і тісному взутті, у нерухомому стані на холоді і у снігу, під холодним дощем. Найчастіше уражаються кінцівки, насамперед нижні.

Залежно від глибини ураження тканин тіла, розрізняють чотири ступеня відмороження: легкий (І) — набряклість, синявість шкіри; середньої тяжкості (II) — болісність шкіри; тяжкий (III) — утворення пухирів (заживлення без наслідків); надзвичайно тяжкий (IV) — змертвіння м’яких тканин тіла і навіть кісток.

Надаючи першу медичну допомогу, постраждалого кладуть у ванну з теплою водою, а коли такої можливості немає, то захищають від холоду на місці: дають йому випити гарячий чай, каву, а мокрий одяг, мокре взуття за­мінюють сухим. Якщо ще не настали зміни у тканинах (пухирі на шкірі, змертвіння), то відморожені місця протирають спиртом чи одеколоном й обережно розтирають ватним тампоном або чистими сухими руками до почервоніння шкіри. Якщо ж зміни вже є, то пошкоджені місця протирають спиртом і накладають стерильну пов’язку. Не рекомендується при відмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені місця шкіри снігом, бо це може погіршити стан постраждалого.