Зсуви– це переміщення поповзом мас гірських
порід донизу по схилу під дією сили тяжіння. До 90,0% зсувів припадає на
території, розташовані на висоті від 100 до 1700 метрів над рівнем
моря. Вони виникають на схилах , що мають крутість понад 20градусів,
здебільшого по берегах річок в Карпатах та Криму.
Зсуви
подібні до землетрусів , проте площі цього стихійного лиха значно менші.
Кількість потерпілих може бути від одиниць до 50 чоловік. Особливо активно
зсувні процеси проходять у районах активної господарської діяльності
(Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька області).
Важливе
значення для визначення характеру поведінку та дій населення при селевих
потоках і зсувах має своєчасне їх виявлення і оповіщення. Про наближення
селевого потоку можна дізнатися по характеру звуку, який видають валуни або
уламки каміння. Цей звук нагадує гуркіт потягу, який наближується на великій
швидкості. Про початок зсуву свідчать наступні ознаки: поява тріщин на
будинках, розриви на дорогах, берегових укріпленнях і набережних, вимивання
землі, зміщення підвалин різних висотних конструкцій.
Головними причинами травмування та загибелі
людей при селевих потоках і зсувах є:
-завалення людей ґрунтом, камінням,
деревами;
-заподіяння травм предметами, що падають
(камінням, деревами).
-завалення людей в зруйнованих будинках.
-захоплення людей бурхливими потоками води або селевої маси.