Організація і заходи кваліфікованої медичної допомоги.

Кваліфікована і спеціалізована медична допомога це госпітальний вид медичної допомоги, що надаються на другому етапі медичної евакуації. Їх виконанням завершується повний обсяг надання медичної допомоги постраждалим.

Кваліфікована медична допомога - це комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, які виконуються лікарями відповідного профілю у лікувальних закладах і направленні на ліквідацію наслідків уражень, в першу чергу, тих, що загрожують життю постраждалих, на попередження виникнення ускладнень та лікування до кінцевих наслідків.

Термін надання кваліфікованої медичної допомоги не повинен перевищувати 8-12 год.

Кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургами і терапевтами і тому розрізняють кваліфіковану хірургічну допомогу і кваліфіковану терапевтичну допомогу.

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги діляться на дві групи:

1 група - невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги;

2 група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:

-         усунення асфіксії і відновлення функції адекватного дихання;

-         кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі;

-   комплексну терапію гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу;

-         лікування анаеробної інфекції;

-  хірургічну обробку та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентезі, при клапанному пневмотораксі;

-  лапаратомію при проникаючих пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, при внутрішньочеревному пошкодженні сечового міхура та прямої кишки;

-         ампутацію кінцівок при відкритих та масивних переломах кісток;

-   декомпресійну трепанацію черепа при пораненнях та пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку;

-   хірургічну обробку переломів довгих трубчастих кісток з масовими пошкодженнями м'яких тканин.

-    

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.

Підгрупа А - заходи, відкладання виконання яких, як правило,, призводить до виникнення тяжких ускладнень:

-         ампутація при відривах та ішемічному некрозі кінцівок;

-   хірургічна обробка ран, що забруднені отруйними речовинами, а також ран при переломах довгих трубчастих кісток, що не супроводжуються значними пошкодженнями м'яких тканин, великих судин і нервових стовбурів;

-   накладання надлобкового нориці при пошкодженнях уретри.

            Підгрупа Б. - заходи, відкладання виконання яких не виключає виникнення ускладнень:

-   первинна хірургічна обробка ран (за виключенням тих, які включені до попередньої підгрупи);

-         первинна хірургічна обробка опіків;

-   лігатурне шинування зубів при переломах нижньої щелепи;

-   некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей, кінцівок, що не супроводжуються порушенням функції дихання, кровообігу.

Повний обсяг кваліфікованої медичної допомоги включає виконання заходів усіх двох груп. При великому потоці постраждалих, недостачі персоналу, медичного майна, обсяг заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги скорочується до виконання тільки невідкладних заходів.

Скорочення обсягу здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів підгрупи Б другої групи, а в крайньому разі і підгрупи А цієї ж групи.

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги теж поділяються на дві групи.

Перша група - невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги.

Друга група - заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, які можуть бути відкладені.

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги першої групи включають:

- санітарну обробку уражених отруйними речовинами;

- введення антидотів та протибутулінічної сироватки;

- комплексну терапію гострої серцево- судинної недостатності;

- комплексну терапію гострої дихальної недостатності;

-         дегідратаційну терапію при набряку головного мозку;

-         комплекс заходів при попаданні в шлунок отруйних речовин;

-   використання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах.

           До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги другої групи відносяться:

-   введення антибіотиків та сульфаніламідних препаратів з профілактичною метою;

-   гемотрансфузія при помірній анемізації;

-   вітамінотерапія;

-   проведення фізіотерапевтичних процедур;

-   застосування симптоматичних медикаментозних засобів.