Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях,його мета і основні завдання - Організація ЛЕЗ - Організація ЛЕЗ - Матеріали - Медицина надзвичайних ситуацій
Медицина надзвичайних ситуаційЧетвер, 08.12.2016, 23:09

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Матеріали | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Категорії каталога
Організація ЛЕЗ [16]
Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

Наше опитування
Ви знайшли потрібну інформацію?
Всього відповідей: 1437

Головна » Статті » Організація ЛЕЗ » Організація ЛЕЗ

Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях,його мета і основні завдання

Лікувально – евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) в системі Державної служби медицини катастроф – це  система заходів з надання медичної допомоги постраждалим, їх евакуації та лікування. Воно є важливою складовою частиною медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Основною метою ЛЕЗ є організація і проведення своєчасних і послідовних заходів щодо надання медичної допомоги постраждалим на етапах медичної евакуації з транспортуванням їх з осередку катастрофи у лікувальні заклади в залежності від характеру ураження, збереження їх життя та найшвидше відновлення працездатності.

Основу лікувально-евакуаційних заходів складає система етапного лікування постраждалих з евакуацією їх за призначенням.

Етап медичної евакуації – це сили і засоби державної служби медицини катастроф, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації  для прийому, медичного сортування, надання медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації постраждалих.

Успішне здійснення лікувально - евакуаційних заходів досягається вирішенням наступних завдань:

-  створенням угрупувань сил та засобів ДСМК відповідно до конкретної обстановки та завданням, що вирішуються, їх умілим та професійним використанням, а також максимально можливим приближенням до осередків найбільших санітарних втрат;

-  розшуком, збором та вивозом (виносом) постраждалих, своєчасним наданням  повноцінної першої медичної допомоги;

-  своєчасною підготовкою етапів медичної евакуації, організацією їх чіткої роботи;

-  проведенням медичного сортування постраждалих;

-  наданням першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги постраждалим;

-  проведенням медичної евакуації постраждалих;

-  веденням медичної документації;

-  активним впровадженням у практику ефективних методів діагностики та лікуванням постраждалих.

  Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, наступність та послідовність заходів, що проводяться на етапах медичної евакуації.

Своєчасність полягає в дотриманні оптимальних термінів надання певних видів медичної допомоги та лікування постраждалих. Медична допомога вважається своєчасною, якщо після її надання вдалося врятувати життя постраждалому і попередити виникнення тяжких наслідків ураження. Своєчасність досягається якісною організацією пошуку, винесення та вивезення (евакуації) постраждалих з осередку надзвичайної ситуації на етапи медичної евакуації, наданням  само- та взаємодопомоги, максимальним наближенням медичних сил та засобів до осередку катастрофи, ефективним проведенням медичного сортування .

Своєчасною вважається медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в наступні терміни:

-        перша медична допомога - до 30 хв;

-        долікарська медична допомога – до 1 год;

-        перша лікарська допомога - 4-5 год;

-        кваліфікована медична допомога - 8-12 год;

-        спеціалізована медична допомога - до 24 год.;

Наступність передбачає надання медичної допомоги та лікування, виходячи з єдиних поглядів на етіологію, патогенез, клініку і методи лікування постраждалих, наявність визначеної медичної документації, що супроводжує кожного постраждалого на етапах медичної евакуації.

Послідовність полягає в послідовному зростанні обсягу медичної допомоги постраждалим на етапах медичної евакуаціїї, застосуванні її додаткових видів.

Як свідчить багаторічний досвід надання медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій, найбільш виправданою є двох етапна система медичної евакуації. Це обумовлено, як правило, неможливістю надання медичної допомоги в повному обсязі у осередку катастрофи при одночасному виникненні значної кількості постраждалих, а також  недоцільністю концентрації  медичних сил та засобів у межах зони НС.

Перший етап медичної евакуації (догоспітальний) призначений для надання першої медичної допомоги, долікарської медичної допомоги і першої лікарської допомоги та підготовки постраждалих, при потребі, для подальшої евакуації.

Другий етап медичної евакуації (госпітальний) призначений для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги.

Етапи медичної евакуації повинні виконувати наступні загальні для кожного з них завдання:

-        прийом, реєстрація, медичне сортування постраждалих;

-        проведення (при необхідності) санітарної обробки постраждалих, дезінфекції, дезактивації, дегазації їх речей;

-        надання постраждалим невідкладної медичної допомоги у обсязі, що визначений для даного етапу, лікування постраждалих;

-        ізоляція інфекційних та психічно хворих;

-        підготовка до евакуації тих постраждалих, які потребують її на наступному етапі.

При визначенні місця розгортання етапів медичної евакуації слід враховувати рішення органів управління ліквідацією наслідків НС, медико-тактичну обстановку в осередку НС, наявність шляхів сполучення, придатних для медичної евакуації постраждалих, джерел водопостачання, можливості обладнання майданчика для посадки санітарних вертольотів та розміри майданчика або приміщень для забезпечення розгортання необхідних функціональних підрозділів етапу.

Місце розгортання догоспітльного етапу медичної евакуації повинно бути максимально наближене до місця події з урахуванням концентрації потерпілих та виходячи з вимоги забезпечення безпечної роботи медичних формувань ДСМК. На цьому етапі медичної евакуації надання медичної допомоги постраждалим, в основному, покладається на особовий склад бригад швидкої медичної допомоги, медичних бригад постійної готовності першої черги та медичних працівників закладів охорони здоров’я, що опинилися в осередку надзвичайної ситуації.Останні можуть надавати постраждалим до прибуття формувань ДСМК долікарську медичну допомогу.

При виникнення великої кількості постраждалих, частина яких за станом здоров’я потребуватиме тимчасової госпіталізації до стабілізації життєво важливих функцій, на догоспітальному етапі медичної евакуації можуть використовуватись рухомі медичні загони або госпіталі. В цьому випадку ці формування розгортають наступні функціональні підрозділи:

1.                 Сортувально-евакуаційне відділення, до складу якого входять:

- сортувальний пост;

- сортувальний майданчик;

- перев’язочні палати для постраждалих,що пересуваються самостійно;

- перев’язочні палати для постраждалих яких переносять на ношах;

- сортувальні палати

- евакуаційні палати.

2.                 Відділення спеціальної обробки, до складу якого входять:

- майданчик часткової санітарної обробки;

- місця спеціальної обробки транспорту і нош;

- майданчик для дезактивації одягу та взуття.

Категорія: Організація ЛЕЗ | Додав: admin (18.07.2008)
Переглядів: 8118 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 4.0/10 |
Всього коментарів: 2
2  
спасибо, пригодилось))

1  
Спасибо за информацию)

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук

Друзі сайту
    Новая страница 1 Rambler's Top100


Copyright MyCorp © 2008-2016
Безкоштовний хостинг uCoz